Значення
-
(фіз.) Спонтанний процес випромінювання електромагнітних хвиль (фотонів) атомами, молекулами або іншими квантовими системами, що відбувається без зовнішнього впливу при переході зі збудженого енергетичного стану в стан з нижчою енергією.
-
(перен., рідк.) Внутрішнє, спонтанне виявлення, вияскравлення якостей, почуттів або ідей, що походить від самої особи чи явища без зовнішніх стимулів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовипромінення, р. самовипромінення, д. самовипроміненню, з. самовипромінення, о. самовипроміненням, м. самовипроміненні, к. самовипромінення