самовилікування

[sɑmoʋɪlikuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або здатність живого організму, його органів чи тканин до самостійного відновлення, усунення пошкоджень або захворювань без зовнішнього медичного втручання, за рахунок власних резервів та механізмів.

  2. У переносному значенні — самостійне подолання особистісних, психологічних чи соціальних криз, проблем, негативних станів без допомоги фахівців (психологів, коучів тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовилікування, р. самовилікування, д. самовилікуванню, з. самовилікування, о. самовилікуванням, м. самовилікуванні, к. самовилікування

Більше записів