гінецей

[ɦinɛt͡sɛj] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Сукупність плодолистків у квітці, що утворюють один або кілька плодників, у яких розвиваються насінні зачатки.

  2. У давньогрецькій архітектурі — окрема частина будинку, призначена для проживання жінок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гінецей, р. гінецею, д. гінецеєві, з. гінецей, о. гінецеєм, м. гінецеєві, к. гінецею

Більше записів