Значення
-
Особа, яка була безпосереднім свідком якоїсь події, спостерігала її власними очима; очевидець.
-
Автор або уявний автор історичної хроніки, мемуарів, спогадів, написаних від першої особи на основі власних спостережень (часто вживається у назвах таких творів, наприклад, “Літопис Самовидця”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовидець, р. самовидця, д. самовидцеві, з. самовидця, о. самовидцем, м. самовидцеві, к. самовидцю