самовидець

1. Особа, яка була безпосереднім свідком якоїсь події, спостерігала її власними очима; очевидець.

2. Автор або уявний автор історичної хроніки, мемуарів, спогадів, написаних від першої особи на основі власних спостережень (часто вживається у назвах таких творів, наприклад, “Літопис Самовидця”).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |