Значення
-
Те, що збереглося в пам’яті людини від пережитих подій, вражень, уявлення про минуле; пам’ять про когось або щось.
-
(у множині) Літературний твір або його частина, що оповідає про минулі події на основі особистих вражень автора.
-
(заст.) Роздум, дума, розмірковування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спогад, р. спогаду, д. спогадові, з. спогад, о. спогадом, м. спогаді, к. спогаде
Приклади з художньої літератури
-
Волинь незабутня, країно славутня!
У пишній красі ти красуєш!
Здавен твою бачу українську вдачу,
Здавен мою душу чаруєш!
Я рідную мову, ту любу розмову,
В краях твоїх всюди вчуваю,
Те слово живуще — віки невмируще —
Я скрізь в тобі серцем вітаю.
Із словом жаданим та з людом коханим
Єднаєш ти в серці моєму
Ті спогади ясні про милі та красні
Куточки в обширі твоєму.
Я іншу місцину, як любу годину,
У думці ніколи не втрачу;
В бездушнім просторі, у мертвім околі,
Живе своє серце там бачу.
У блисканні річки, в ясній невеличкій,
Обличчя ввижаються явні;
У гомоні гаю, в зеленім розмаю
Розмови вчуваються давні…
Ви, Звягеля скелі, узгір’я веселі!
Ми з вами пак довго живали!
Найкращії літа з життя сього світа
Мої проміж вас пролітали!
Ти, Случе ігриста! Вода твоя бистра
Багацько умчала з собою,
І щастя ясного, і суму ваяжого
Мого, — утекло за водою!
Ти, Луцьк стародавній, що досі слід явний
Ховаєш старої давнини,
Й тебе я спізнала, й тебе пильнувала —
Були то хорошії днини!
Старезний твій замок, дідизни останок,
Навік в моїй думці зостався.— Олена Пчілка