самоввібрання

[sɑmoʋʋibrɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва філософсько-релігійного вчення, заснованого на поєднанні ідей самопізнання, внутрішньої свободи та духовного самовдосконалення, що розглядає людину як творця власної реальності через усвідомлення своєї божественної природи.

  2. Узагальнена назва руху або спільноти послідовників цього вчення, які практикують методи медитації, афірмацій та візуалізації для досягнення стану внутрішньої гармонії та реалізації поставлених цілей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоввібрання, р. самоввібрання, д. самоввібранню, з. самоввібрання, о. самоввібранням, м. самоввібранні, к. самоввібрання

Більше записів