самовстановний

[sɑmoʋstɑnoʋnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який встановлює себе сам, без сторонньої допомоги чи втручання; автономний у своєму функціонуванні або організації.

  2. У техніці: пристрій, система або програма, здатні до автоматичного налаштування, конфігурації або приведення в робочий стан без зовнішнього керування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовстановний, р. самовстановного, д. самовстановному, з. самовстановного, о. самовстановним, м. самовстановнім

Більше записів