самовстановлюючий
[sɑmoʋstɑnoʋljujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Якість або властивість системи, програмного забезпечення, пристрою тощо, що здатна автоматично налаштовувати свої параметри, конфігурацію або функціонування без зовнішнього втручання користувача або адміністратора.
-
У ширшому сенсі — такий, що самостійно визначає, створює або регулює власний стан, положення або умови існування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовстановлюючий, р. самовстановлюючого, д. самовстановлюючому, з. самовстановлюючого, о. самовстановлюючим, м. самовстановлюючім