самовстановлений
[sɑmoʋstɑnoʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який був встановлений (призначений, затверджений) кимось самостійно, без дозволу або санкції вищої чи законної влади.
-
Який сам себе встановив (призначив на певну посаду, роль або статус), зазвичай без відповідних повноважень або виборів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовстановлений, р. самовстановленого, д. самовстановленому, з. самовстановленого, о. самовстановленим, м. самовстановленім