самовстановлення

[sɑmoʋstɑnoʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або акт самостійного визначення народом, нацією або етносом свого політичного статусу, права на власну державність, суверенітет або автономію без зовнішнього втручання, зазвичай у контексті міжнародного права та політики.

  2. Філософсько-психологічна концепція, що означає процес формування особистістю власної ідентичності, ціннісних орієнтацій та життєвих принципів через самоаналіз, самопізнання та вільний внутрішній вибір.

  3. У технічному контексті — автоматичне налаштування, конфігурація або встановлення параметрів програмного забезпечення, пристрою чи системи без участі користувача.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовстановлення, р. самовстановлення, д. самовстановленню, з. самовстановлення, о. самовстановленням, м. самовстановленні, к. самовстановлення

Більше записів