1. Такий, що має самоврядування, внутрішнє право на самостійне вирішення власних справ; автономний.
2. Який здійснює управління власними справами через обрані ним органи; самокерівний.
самоврядний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |