Значення
-
У філософії та релігії — божество, істота або сутність, що не була створена кимось іншим, а існує вічно або народилася сама з себе; самопороджене начало.
-
У переносному значенні — людина, яка досягла високого рівня майстерності, знань або розвитку власними силами, без зовнішніх учителів чи наставників; самородок, самодух.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовродок, р. самовродка, д. самовродкові, з. самовродок, о. самовродком, м. самовродкові, к. самовродку