самовпевнений

Значення

1. Який має надмірну, неґрунтовану впевненість у собі, своїх силах, можливостях або правильності своїх дій і думок; зарозумілий.

2. Який виражає таку впевненість або свідчить про неї.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• З тамбурового вікна дивишся на пропливаючі станційні будівлі, вокзал за всіма ознаками ще австрійський, прикрашений прапорами й корогвами, перон окупували прибульці на свято — цмулять щось просто і пляшок, не вистрибуй до повної зупинки вагона, Хомський, де Мартофляк, де Гриць, де Немирич — самі незнайомі мармизи, трапляються гарненькі дівчатка (і хлопчики), ступаєш на перон, трохи безпорадний, хоч зовні самовпевнений, як індійський гуру, — де Мацапура, шляк би його трафив, на дідька я сюди приперся, це свято не для мене, он як щебечуть панянки на колінах у паничів, а ти, старий цапе, тут не потрібен, забирайся звідси, ти, імбециле нещасний, і в цю критичну мить бачиш усміхненого рожевощокого блондина “кров з молоком” в офіційному костюмі, з паперовою візитівкою “ОРГКОМІТЕТ” на грудях, який тримає у правиці високо підняту картонну табличку з написом: “Mr Khomsky, Leningrad”, і тобі відлягає від серця — тебе зустрічають, ти їм потрібен, Хомський.
  — Юрій Андрухович
• Чого нам хотілося? Що намагались ми осягнути цією неписаною угодою на трьох? Відповісти стає все тяжче. Деякі акценти й нюанси вже просто забуто, давно скинуто двадцятип’ятирічну шкіру, в якій ми красувалися по всіх перехрестях Львова ~ самовпевнені і не відомі нікому, за винятком певного кола найближчих друзів, яке, щоправда, і тоді вже нараховувало з півсотні всіляких монстрів.
  — Юрій Андрухович