самовмикальність

[sɑmoʋmɪkɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість технічних пристроїв, механізмів або систем, завдяки якій вони здатні автоматично вмикатися, запускатися або активуватися за певних умов або за попередньо заданим алгоритмом без безпосередньої участі людини.

  2. У переносному значенні — здатність людини до внутрішньої самоактивації, самомотивації, ініціювання власної діяльності без зовнішніх стимулів або вказівок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовмикальність, р. самовмикальності, д. самовмикальності, з. самовмикальність, о. самовмикальністю, м. самовмикальності, к. самовмикальносте

Більше записів