1. Особа, яка має необмежену, одноосібну владу; монарх, володар, самодержець.
2. (переносно) Людина, яка прагне панувати над іншими, нав’язувати свою волю; деспот, тиран.
самовладник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |