самовладність

[sɑmoʋlɑdnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Влада, що не обмежена законом або іншими інституціями; необмежена одноосібна влада, самодержавство.

  2. Право та здатність самостійно, без стороннього втручання чи впливу, керувати собою, своїми діями та приймати рішення; автономія, незалежність у вчинках.

  3. (заст.) Власна воля, сваволя; уперта вимога діяти лише за своїм бажанням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовладність, р. самовладності, д. самовладності, з. самовладність, о. самовладністю, м. самовладності, к. самовладносте

Більше записів