1. Форма правління, за якої вся повнота державної влади належить одній особі (монарху, диктатору); необмежена одноосібна влада, автократія.
2. (переносне) Повна сваволя, самовільність у вчинках, відсутність будь-яких обмежень у поведінці.
самовладдя
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |