Значення
-
Форма правління, за якої вся повнота державної влади належить одній особі (монарху, диктатору); необмежена одноосібна влада, автократія.
-
(переносне) Повна сваволя, самовільність у вчинках, відсутність будь-яких обмежень у поведінці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовладдя, р. самовладдя, д. самовладдю, з. самовладдя, о. самовладдям, м. самовладді, к. самовладдя