гіперхарактеризація

1. У літературознавстві та мистецтві — прийом або стильова риса, що полягає в навмисному надмірному, перебільшеному наголошуванні характерних рис персонажа, явища чи ситуації, часто з метою створення комічного, гротескного або сатиричного ефекту.

2. У ширшому значенні — надмірне, перебільшене описування або надання ознак комусь або чомусь, що призводить до втрати реалістичності або до стереотипізації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |