Значення
-
У літературознавстві та мистецтві — прийом або стильова риса, що полягає в навмисному надмірному, перебільшеному наголошуванні характерних рис персонажа, явища чи ситуації, часто з метою створення комічного, гротескного або сатиричного ефекту.
-
У ширшому значенні — надмірне, перебільшене описування або надання ознак комусь або чомусь, що призводить до втрати реалістичності або до стереотипізації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперхарактеризація, р. гіперхарактеризації, д. гіперхарактеризації, з. гіперхарактеризацію, о. гіперхарактеризацією, м. гіперхарактеризації, к. гіперхарактеризаціє