самовідвід

[sɑmoʋidʋid] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Відмова судді, прокурора, слідчого, іншого посадовця від участі у розгляді справи з підстав, що виключають можливість їхнього неупередженого ставлення до учасників процесу.

  2. Відмова адвоката від подальшого захисту підсудного або представництва інтересів клієнта, що оформляється у встановленому законом порядку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовідвід, р. самовідводу, д. самовідводові, з. самовідвід, о. самовідводом, м. самовідводі, к. самовідводе

Більше записів