самовідтворний
[sɑmoʋidtʋornɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що здатний відтворювати себе, свої копії або продовжувати існування у часі без зовнішнього втручання; автореплікативний.
-
У біології та кібернетиці — властивий живим системам або штучним механізмам, здатним до самовідтворення, реплікації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовідтворний, р. самовідтворного, д. самовідтворному, з. самовідтворного, о. самовідтворним, м. самовідтворнім