самовідтворений
[sɑmoʋidtʋorɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про організми, клітини, структури) Здатний до самовідтворення, автономного відтворення самого себе, реплікації без зовнішнього втручання.
-
(у техніці, інформатиці) Такий, що може автоматично створювати свою власну копію або відновлювати себе за певним алгоритмом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовідтворений, р. самовідтвореного, д. самовідтвореному, з. самовідтвореного, о. самовідтвореним, м. самовідтворенім