самовідновлюючий
[sɑmoʋidnoʋljujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що здатний відновлюватися самостійно, без зовнішнього втручання, після пошкодження, виснаження або порушення функцій.
-
(У техніці, матеріалознавстві) Про матеріал, систему або пристрій: здатний автономно усувати пошкодження, відновлюючи свою цілісність або властивості.
-
(У біології, екології) Про організм, популяцію або екосистему: що має властивість регенерувати, відтворювати себе або повертатися до стану рівноваги після зовнішнього впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовідновлюючий, р. самовідновлюючого, д. самовідновлюючому, з. самовідновлюючого, о. самовідновлюючим, м. самовідновлюючім