самовідносний

[sɑmoʋidnosnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (у філософії, логіці) Такий, що стосується самого себе, вказує на себе або має себе як об’єкт відношення; рефлексивний.

  2. (у лінгвістиці, про займенник або іншу мовну одиницю) Такий, що вказує на відношення дії до самого суб’єкта цієї дії (наприклад, займенник «себе»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовідносний, р. самовідносного, д. самовідносному, з. самовідносного, о. самовідносним, м. самовідноснім

Більше записів