Значення
-
Повне віддання себе, своїх сил, здібностей, життя якійсь справі, ідеї чи іншій людині; самопожертва.
-
(У психології) Внутрішня готовність та здатність людини цілковито присвятити себе певній меті або діяльності, часто з відмовою від особистих інтересів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовіддання, р. самовіддання, д. самовідданню, з. самовіддання, о. самовідданням, м. самовідданні, к. самовіддання