Значення
-
Особа, яка здобуває знання, навички або освіту самостійно, без систематичного керівництва вчителя чи відвідування навчального закладу; самоук.
-
Посібник, книга або інший засіб навчання, призначений для самостійного вивчення певної дисципліни, мови, майстерності тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовчитель, р. самовчителя, д. самовчителеві, з. самовчитель, о. самовчителем, м. самовчителеві, к. самовчителю