самовчитель

1. Особа, яка здобуває знання, навички або освіту самостійно, без систематичного керівництва вчителя чи відвідування навчального закладу; самоук.

2. Посібник, книга або інший засіб навчання, призначений для самостійного вивчення певної дисципліни, мови, майстерності тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |