приволока

[prɪʋolokɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Власна назва історичної місцевості в Києві, що існувала з XI століття на Подолі, між сучасними вулицями Верхній та Нижній Вал; через неї проходив шлях, яким волокли (перетягували) човни з річки Почайни в річку Глибочицю.

  2. Застаріла назва вузької смуги землі між двома водоймами, через яку перетягували (волокли) човни або судна для переходу з однієї водної системи в іншу; перешийок, волок.

  3. У переносному значенні — важка, нудна дорога або процес пересування; довге й утомливе волочіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приволока, р. приволоки, д. приволоці, з. приволоку, о. приволокою, м. приволоці, к. приволоко

Більше записів