самоутверджений

Якість або стан, що характеризує особистість, яка досягла внутрішньої впевненості, усвідомлення власної цінності та здійснила самореалізацію, зазвичай в результаті свідомої праці над собою.

Про людину, яка має тверду, незалежну позицію, впевнена у собі та своїх силах, не залежить від зовнішніх оцінок та схвалення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |