самореалізація

[sɑmorɛɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Реалізація власних здібностей, потенційних можливостей, прагнень і талантів людини в процесі її життєдіяльності, що веде до внутрішньої гармонії, самовдосконалення та відчуття життєвого успіху.

  2. (У психології) Вершинний рівень розвитку особистості, досягнення якого полягає у повному розкритті її індивідуального потенціалу та здійсненні покликання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самореалізація, р. самореалізації, д. самореалізації, з. самореалізацію, о. самореалізацією, м. самореалізації, к. самореалізаціє

Більше записів