1. Здатність людини усвідомлювати себе як особистість, відрізняти своє “я” від навколишнього світу, аналізувати власні думки, почуття, вчинки та мотиви; самопізнання.
2. (У філософії та психології) Вищий рівень розвитку свідомості, що полягає в усвідомленні індивідом самого себе, своєї соціальної належності, життєвих цілей і моральних якостей; рефлексія, спрямована на власну внутрішню сутність.