федра

1. (в античній літературі) персонаж давньогрецької міфології, дочка критського царя Міноса, дружина афінського царя Тесея, яка закохалася у свого пасинка Іпполіта.

2. (у літературі та мистецтві) центральна героїня однойменної трагедії Єврипіда, а також численних п’єс, опер та інших творів, створених на основі цього міфу.

3. (переносно, книжн.) втілення трагічної, забороненої пристрасті або жінка, яка стала жертвою сильного, згубного почуття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |