самоустановлювальність

[sɑmoustɑnoʋljuʋɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або здатність системи, механізму чи програмного забезпечення автоматично налаштовувати, конфігурувати або встановлювати себе без значної участі людини.

  2. У політичному та соціальному контексті — принцип або право народу, нації чи територіальної громади на самовизначення та встановлення власного політичного статусу, форм правління та розвитку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоустановлювальність, р. самоустановлювальності, д. самоустановлювальності, з. самоустановлювальність, о. самоустановлювальністю, м. самоустановлювальності, к. самоустановлювальносте

Більше записів