форт

1. Військове укріплення, самостійна оборонна споруда у фортеці або окремо, що має замкнутий оборонний периметр і призначена для кругової оборони.

2. У фортифікації — довготривала оборонна споруда, основним озброєнням якої є гармати, що захищає важливий напрямок або підступи до фортеці.

3. У переносному значенні — надійний, неприступний пункт, оплот, твердиня (наприклад, “форт демократії”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |