самоуправство

[sɑmouprɑʋstʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самовільне, свавільне вчинення дій, порушення закону або порядку, здійснення своїх (чи уявних) прав з порушенням прав інших осіб.

  2. У правознавстві: протиправна, навмисна дія приватної особи, яка суперечить порядку, встановленому законами або іншими нормативно-правовими актами, і завдає шкоди державним або громадським інтересам, або законним правам та інтересам громадян.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоуправство, р. самоуправства, д. самоуправству, з. самоуправство, о. самоуправством, м. самоуправстві, к. самоуправство

Більше записів