самотяговий

[sɑmotjɑɦoʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про транспортний засіб) такий, що рухається за допомогою власної силової установки, самохідний (на відміну від причіпного або тягнутого іншим засобом).

  2. (у складі технічних термінів) що стосується самостійного переміщення або роботи за рахунок власних джерел енергії, напр. самотягова колія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самотяговий, р. самотягового, д. самотяговому, з. самотягового, о. самотяговим, м. самотяговім

Більше записів