самотяга

[sɑmotjɑɦɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісний вид вантажного автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння та власною вантажною платформою, що використовувався наприкінці XIX — на початку XX століття; паровий самохідний віз.

  2. Заст. Те саме, що самостійність (у 1-му значенні); прагнення до незалежних дій, самопроголошення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самотяг, р. самотяга, д. самотягові, з. самотяг, о. самотягом, м. самотягові, к. самотягу

Більше записів