самотвердіючий (термін, особливо в хімії та матеріалознавстві) — такий, що здатний затверджувати, переходити з рідкого або пластичного стану в твердий без додавання спеціальних реагентів, каталізаторів або зовнішніх впливів, лише під дією повітря, світла або внаслідок внутрішніх фізико-хімічних процесів.
самотвердіючий (у техніці) — що стосується матеріалів (наприклад, сумішей, смол, композитів), які полімеризуються або набувають кінцевої міцності в природних умовах без застосування додаткового тепла чи спеціального обладнання.