Значення
-
Властивість явища, процесу чи діяльності, які мають цінність самі по собі, а не є засобом для досягнення іншої мети; самодостатність мети.
-
У філософії: характеристика явища, що є метою самою в собі, не потребує зовнішнього обґрунтування та має цінність незалежно від наслідків чи корисності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоцільність, р. самоцільності, д. самоцільності, з. самоцільність, о. самоцільністю, м. самоцільності, к. самоцільносте