1. Властивість людини, яка полягає в її здатності задовольняти свої потреби, досягати цілей та реалізовувати себе без значної зовнішньої допомоги, опори чи схвалення; внутрішня незалежність, автономність особистості.
2. Стан, коли об’єкт (система, організація, суспільство тощо) володіє всіма необхідними ресурсами, властивостями або якостями для існування та функціонування без зовнішніх втручань або постачання.