1. (в акустиці та звукотехніці) що стосується мікрофонів з особливо вузькою спрямованістю, діаграма спрямованості яких має форму, ще більш витягнуту вперед і обмежену ззаду, ніж у кардіоїдних мікрофонів, що забезпечує максимальне придушення бічних та тильних звуків.
гіперкардіоїдний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |