самоцентрівний

[sɑmot͡sɛntriʋnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має центр симетрії в самому собі, не потребує зовнішньої точки відліку для опису своєї структури або положення (у фізиці, техніці, геометрії).

  2. Який сконцентрований на собі, власних інтересах та переживаннях; егоцентричний (переносне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоцентрівний, р. самоцентрівного, д. самоцентрівному, з. самоцентрівного, о. самоцентрівним, м. самоцентрівнім

Більше записів