самотний

1. Який перебуває на самоті, відокремлений від інших; безлюдний, пустельний.

2. Який не має родини, близьких людей або товариства; потерпає від почуття самотності.

3. Який відбувається або переживається на самоті, без участі чи спілкування з іншими.

4. (у біол.) Який росте або живе поодинці, не утворюючи груп, колоній або скупчень.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |