Стан, коли людина свідомо обирає жити окремо від інших, уникаючи суспільства та стосунків, часто з релігійних, філософських або особистих мотивів; відлюдництво.
Спосіб життя самітника; перебування в самоті, усамітненні.
самотництво
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |