1. Властивий самотникам, характерний для них; такий, що відрізняється самотністю, відлюдністю.
2. Призначений для самотників, для усамітненого життя; відлюдницький.
самотницький
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |