1. Який має власне світло, здатний світитися сам по собі, без зовнішніх джерел освітлення (переважно про небесні тіла).
2. (переносно) Надзвичайно яскравий, сяючий, що вирізняється своєю винятковістю; блискучий.
самосвітний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |