самосвітний

[sɑmosʋitnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має власне світло, здатний світитися сам по собі, без зовнішніх джерел освітлення (переважно про небесні тіла).

  2. (переносно) Надзвичайно яскравий, сяючий, що вирізняється своєю винятковістю; блискучий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самосвітний, р. самосвітного, д. самосвітному, з. самосвітного, о. самосвітним, м. самосвітнім

Більше записів