самосумісний

1. (у фізиці, математиці) Такий, що задовольняє певні внутрішні критерії узгодженості, несуперечливості або стабільності, не потребуючи зовнішніх обмежень; здатний існувати як цілісна, логічно непротирічлива система.

2. (у техніці, інформатиці) Такий, що працює або функціонує коректно в рамках заданих параметрів без зовнішніх втручань, узгоджений сам із собою.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |