1. Той, хто чинить самосуд, тобто особа, яка самовільно карає когось без санкції закону та суду.
2. (заст.) Суддя, який керується власним розсудом, а не чинними законами; самовільний суддя.
самосудник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |