Значення
-
Той, хто чинить самосуд, тобто особа, яка самовільно карає когось без санкції закону та суду.
-
(заст.) Суддя, який керується власним розсудом, а не чинними законами; самовільний суддя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самосудник, р. самосудника, д. самосудникові, з. самосудника, о. самосудником, м. самосудникові, к. самосуднику