самостяжний

1. Який прагне до самовдосконалення, духовного зростання та досягнення внутрішньої цілісності шляхом власних зусиль, самопізнання та вольових вчинків.

2. (У філософській та релігійній традиціях) Пов’язаний з внутрішньою роботою над собою, аскетичними практиками або шляхом, спрямованим на здобуття влади над своїми пристрастями та досягнення вищого стану свідомості.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |