самостріл

Буква:С

Значення

Старовинна ручна метальна зброя, що являє собою дерев’яну колоду з жолобом, у який вкладається коротка стріла, і спусковим механізмом; арбалет.
Ручна вогнепальна зброя, зроблена кустарним способом, часто для кримінальних цілей.
Те саме, що самопал (рушниця, виготовлена не на заводі).
Застаріла назва пристрою для автоматичного пострілу (самоспіву) на мисливських тропах.
Перен., розм. Про людину, яка діє на власний страх і ризик, без наказу чи дозволу, часто з ризикованими наслідками.

Граматичні форми:

н. самостріли, р. самостріла, д. самострілові, з. самостріла, о. самострілом, м. самострілі, к. самостріле