самостайний

1. Який існує, діє, розвивається самостійно, незалежно від інших; самостійний, автономний.

2. Який має право або здатність діяти на власний розсуд, самостійно приймати рішення; незалежний, самоврядний.

3. (У сукупності з іншими словами) Який утворює окрему, цілісну одиницю, організацію тощо (наприклад, самостайна держава, самостайне господарство).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |