Значення
-
Який існує, діє, розвивається самостійно, незалежно від інших; самостійний, автономний.
-
Який має право або здатність діяти на власний розсуд, самостійно приймати рішення; незалежний, самоврядний.
-
(У сукупності з іншими словами) Який утворює окрему, цілісну одиницю, організацію тощо (наприклад, самостайна держава, самостайне господарство).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самостайний, р. самостайного, д. самостайному, з. самостайного, о. самостайним, м. самостайнім, к. самостайний