самоспряжений

Значення

1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що спряжений (ермітово спряжений) самому собі; синонім до терміна «ермітів» (про оператор або матрицю).

2. (у лінгвістиці) такий, що має однакові форми в прямому та зворотному відмінках (про займенник).

Правопис та відмінювання